Про факультет Вступ на ФПМ Навчання Деканат Інформаційний розділ
укр eng    
Пошук Довідка
 
 Новини факультету | 2016-10-17 20:44:38.0

Студенти ФПМ Віктор Гожий та Лариса Щербаченко – учасники програми стажування в університеті Лотарингії

ФПМ бере активну участь у багатьох програмах академічної мобільності і підтримує студентів, які мають бажання навчатися за кордоном. При цьому варто зазначити, що існують не лише програми обміну чи подвійного диплому, а і програми стажування. Наші студенти 6 курсу Віктор Гожий та Лариса Щербаченко наразі беруть участь у одній з таких програм, і вони ласкаво погодилися поділитися досвідом та враженнями і відповісти на декілька запитань.
Скажіть, будь ласка, декілька слів про себе.
Лариса: Зараз я навчаюсь на 6 курсі за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення» (КП-52м). Захоплююсь плаванням та настільними іграми.
Віктор: КМ-51м, на даний момент – 6-ий курс, істинний інтроверт (за визначенням), займаюсь фотографією.
Розкажіть про лабораторію, де ви наразі проходите стажування.
Віктор: Лабораторія при університеті Лотарингії, називається Loria. До речі, про Лотарингію – французькою це слово пишеться як Lorraine, а читається воно як «Лорен», тобто далеко від перекладу. Цікавився чому – одна дівчинка-енциклопедія відповіла, що цей переклад зберігся із часів, коли місто було під контролем Німеччини і носило німецьку назву.
Тут зосереджені ресурси INRIA (аналог нашої НАН). Весь штат розділений на невеликі команди (хоча насправді це не команди, швидше групи людей, які займаються схожими темами), команд виходить десь 30-40, кожна займається якоюсь галуззю ІТ (біокібернетика, обробка зображень, рекомендаційні системи, робототехніка, і багато іншого). Розташування: Нансі - місто невелике, 100 тис. населення, розташоване за 400км від Парижу у сторону Німеччини. Тут курсує TGV (швидкісний потяг) до Парижу, тобто ті самі 400 км можна подолати за 1.5 години. Сама лабораторія знаходиться на околиці міста.
Що спонукало вас поїхати стажуватись за кордон?
Лариса: Бажання побачити, що відбувається в інших країнах: як живуть люди, чим вони захоплюються. Це моя перша подорож за кордон. Також було цікаво, чи зможу я потрапити в цю програму та вийти із зони комфорту. Як виявилось – можу.
Віктор: Всі їдуть, а я що? А я теж не проти на світ подивитись =) Це був 5-ий курс, і багато хто з потоку поїхав на подвійний диплом, і поганих відгуків від них не чув.
Як ви дізналися про програму?
Віктор: Був виступ професора Патріка Енафа (Patrick Henaff) з презентацією програми мобільності до цього університету, я про неї почув, відвідав, зацікавило.
Лариса: Моя подруга покликала мене з собою на презентацію. Мені сподобалась програма і акцент професора Енафа. =)
В чому полягає ваша робота? Чим саме ви займаєтеся?
Віктор: Я тут займаюсь своїм дипломом. З 9 ранку до 6 вечора, кожен день. На даний момент, наприклад, шукаю статті про те, яку інформацію про психологічний портрет користувача можна витягти із його сторінки у Facebook.
Лариса: Я займаюсь дослідженнями. Також працюю над темою, схожою з темою мого дипломного проекту. Зараз читаю про рекомендаційні системи та машинне навчання.
Чи потрібно мати якісь мовні сертифікати для стажування?
Віктор: Так. Це стосується мов, які вимагають для програми – потрібне якесь підтвердження, що ти знаєш цю мову на необхідному рівні. У нашому випадку прийняли КПІшний сертифікат, але іноді можуть попросити і IELTS/TOEFL.
Що взагалі необхідно студенту КПІ для участі? На що варто звернути увагу?
Лариса: Для участі у програмах обміну необхідно постійно моніторити програми на сайті відділу академічної мобільності та в себе на факультеті. Також важливо зрозуміти чого саме ти хочеш: навчання чи стажування, в яку країну ти хотів би поїхати. Звісно, необхідно вчити англійську, бо без знання мови точно нікуди не пройдеш.
Багато хто думає, що навчатися закордоном важче, ніж вдома. Чи справді це так?
Лариса: Я тут за програмою стажування, тому навчання в мене немає. Це більше схоже на написання дипломної роботи, тільки тебе ніщо не відволікає і ти маєш його писати по 8 годин на день. Я сподіваюсь, що за цей час зможу зробити щось суттєве, бо іншого вибору в мене немає =)
Віктор: Ну, у нас навчання дійсно як такого немає, але студентам, які приїхали сюди навчатись дійсно важче. Кажуть, що є багато такого матеріалу, якого в КПІ не викладали. А якщо порівнювати мій процес стажування із навчанням у КПІ, то виходить, єдине що дещо напружує – це те, що всі КПІшні предмети нам потрібно вчити і здавати в КПІ.
Чи багато у вас часу, вільного від роботи? На що ви його витрачаєте?
Лариса: Не дуже багато. Я можу ходити на різні спортивні секції, зараз намагаюсь знайти безкоштовні курси французької мови. Я більше відпочиваю на вихідних. Нансі – це туристичне місто, тому тут дуже часто щось відбувається. Наприклад, нещодавно проходила виставка сиру та місцевих товарів. Також я намагаюсь виїжджати в сусідні міста, вже була в Метці. Так сталося, що коли ми з друзями відвідували Метц, то натрапили на український фестиваль.
Віктор: Вільного часу вистачає, головне не втнути дурниці і не пробувати працювати віддалено на своєму останньому місці роботи, як зробила одна наша дівчинка, в результаті чого у неї не має часу ні на що, виходить гуляти раз у місяць, і то на дві годинки. Час я витрачаю в основному на спілкування із друзями, які в Україні, на вихідних – вибираємось у місто, раз на місяць – кудись подорожуємо.
Що вам подобається у Франції?
Віктор: Мені подобається архітектура будівель. Або може просто набридли однакові хрущовки, які на вигляд – ніякі, а тут кожен будинок якось по-своєму красивий. І взагалі Франція дуже красива. Дуже.
Лариса: Тут більш відкриті люди і більш уважні водії. Наприклад, якщо ти тільки збираєшся переходити дорогу на пішохідному переході, машини зупиняються завчасно. Також тут дуже красива архітектура і смачні булочки.
Чи легко вам знаходити спільну мову зі співробітниками лабораторії та місцевими мешканцями?
Лариса: Зі співробітниками лабораторії легко, бо вони знають англійську, а от з місцевими мешканцями цікаво, бо вони не говорять англійською, а я французькою. Спілкуємось так: вони до мене звертаються французькою, а я до них англійською. Що цікаво, в більшості випадків ми розуміємо одне одного.
Віктор: Все моє спілкування з ними обмежується стандартними фразами і жестикуляцією руками, якщо десь потрібно щось більше.
Чому, на вашу думку, варто брати участь у подібних міжнародних навчальних програмах?
Лариса: Тому що це розширює світогляд, розвиває та надихає тебе. Також ти познайомишся з новою культурою.
Віктор: Щоб побачити світ, як мінімум. Не завжди ж трапляється така можливість. А оскільки сама програма мобільності займає півроку мінімум – то встигаєш не лише побачити, а й трохи влитись у культуру.
 
 Новини ( 76 ... 90 )
RSS
  Початок - Назад - Вперед - Кінець
 
Зараз на сайті користувачів: 178, зареєстрованих: 0, гостей: 178. Команда порталу Статистика Карта сайту
Copyright © 2006 Факультет Прикладної Математики КПІ ім. Ігоря Сікорського